Durban Poison: південноафриканська лінія без одного автора

Що це за сорт

Durban Poison не має одного автора. Це південноафриканська лінія, яку наприкінці 1970-х років почали розмножувати у США, а з 1980-х продають насінням нідерландські сідбанки.

Про місце походження джерела говорять так. Dutch Passion пише, що генетика походить «з Південної Африки, а саме з околиць Дурбана». Журнал High Times переказує каталог Super Sativa Seed Club 1987 року, де батьківщиною названо район Пайнтауна, приблизно за 10 миль у гори на захід від Дурбана.

Як насіння потрапило до Амстердама

Найдокладніша розповідь із перших рук є в статті High Times 2023 року, яка збереглася в архівній копії. Її головне джерело: Ед Розенталь.

• Кінець 1970-х, Амстердам. Розенталь розповідає, що до Південної Африки не їздив: «Це цілковита неправда, я не знаю, хто вигадав цю міську легенду». Насіння він узяв у кофішопі Transvaal, який тримали білі південноафриканці й куди вони завозили канабіс із батьківщини.
• США. Частину насіння Розенталь дав Мелу Френку й «багатьом іншим». Френк передав частину Девіду Вотсону.
• Каліфорнія. Вотсон кілька сезонів працював із лінією, щоб позбутися двостатевості.
• Середина 1980-х, знову Амстердам. Вотсон переїхав із Каліфорнії до Амстердама. За статтею, світову відомість сорт здобув через Невіла Схунмакерса (Nevil Schoenmakers), його Holland Seed Bank та інші нідерландські сідбанки.

Розповідь Мела Френка переказує видання Beard Bros Pharms. Вона збігається в головному: Френк отримав насіння від Розенталя, а той дістав його з шишок, куплених в амстердамському кофішопі. Далі Френк відібрав дві лінії, A і B, і помилково віддав Вотсону менш вдалу лінію B. У ній траплялися гермафродити, яких довелося вибракувати, перш ніж лінію можна було продавати. Саме лінія B, за цим переказом, потрапила до Амстердама.

Є й каталожні сліди, але тільки в переказі. За Beard Bros, Durban Мела Френка стояв у каталозі Sacred Seeds Cultivators’ Choice 1985 року під назвою «South African», наприкінці 1980-х Durban Poison пропонував Seed Bank Невіла, а пізніше насіння з такою назвою випускали Sensi Seeds і Dutch Passion. Американська компанія Authentic Genetics пише, що Durban Poison разом з іншими сортами Вотсон передав до The Holland Seed Bank у 1985 році.

Де версії розходяться

Допис Вотсона 2007 року відомий лише з цитати на сайті Cannigma.

Версії різних сідбанків

Dutch Passion додає, що Durban Poison стояв біля витоків лінії Girl Scout Cookies.

Durban Poison як назва ландрейсу

Продавці насіння називають Durban Poison ландрейсом, тобто місцевою популяцією, а не сортом одного селекціонера. Це одна з небагатьох таких назв, які трапляються в науковій літературі. Що саме там про неї сказано і чому з назвами південноафриканських ландрейсів треба бути обережними, розказано в розділі Ландрейси й рудераліс.

Нагороди

На сторінці Durban Poison у Dutch Passion нагород немає. Sensi Seeds пише про свій Durban, що журнал High Times включив його до 25 найвидатніших сортів усіх часів і що він здобував нагороди в категорії «Best Sativa»; ні події, ні року сідбанк не називає.

У неофіційних списках призерів Cannabis Cup за 1989 рік є «Haze x South African Sativa» від The Seed Bank у категорії чистих сатив. Це схрещування з Haze, а не Durban Poison під власною назвою.

У родоводах каталогу

Самого Durban Poison у нашому каталозі немає. Як батька його називає один сорт.

• Girl Scout Cookies від Barney’s Farm: «OG Kush Strain x Durban Poison Strain».

Де ще згадано в довіднику й «Родоводі»

• Ландрейси й рудераліс: звідки походять сучасні сорти
• Генетика канабісу: сорт, культивар, штам, хемовар
• Найчастіші батьки в родоводах каталогу
• Seedsman: магазин насіння і сідбанк із 2002 року
• Diesel: нью-йоркський клон Sour Diesel і його лінія
• Haze: каліфорнійська сатива та її нідерландські гібриди
• Opium: два різні сорти з однією назвою

Питання й відповіді